- роздобутий
- [роздоубу/тией]
м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
роздобутий
Смотреть что такое "роздобутий" в других словарях:
роздобутий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздобути. 2) у знач. прикм.Придбаний (перев. з труднощами) … Український тлумачний словник
роздобутий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
